Дроблення бізнесу через ФОП: Що це та які ризики?

Раніше використання декількох ФОПів у межах одного проєкту рідко привертало особливу увагу контролюючих органів. Однак сьогодні ситуація змінилася. Держава посилює контроль за бізнес-моделями, у яких діяльність формально розподілена між кількома підприємцями, але фактично залишається єдиною. Причиною такого поділу нерідко стає бажання зберегти право на спрощену систему оподаткування, не перевищувати встановлені ліміти доходу та зменшити загальне податкове навантаження.

Проте увагу виявляють не лише органи ДПС. Фінансові операції підприємців аналізують і банки в межах фінансового моніторингу. Тому навіть за відсутності податкової перевірки бізнес може отримати запит щодо змісту операцій, зв’язків із контрагентами та походження коштів. Сама участь кількох ФОПів у спільній господарській діяльності ще не означає порушення закону. Ключове питання полягає в іншому: чи є кожен підприємець самостійним учасником ринку, чи перед нами лише формальний поділ одного бізнесу. 

Що таке дроблення бізнесу 

Поняття «дроблення бізнесу» окремо не визначене ані в Податковому кодексі України, ані в іншому нормативно-правовому акті. Переважно ним користуються податкові органи, банки та Бюро економічної безпеки для характеристики ситуацій, коли єдина за своїм змістом господарська діяльність формально розподіляється між кількома фізичними особами — підприємцями або юридичними особами.

На практиці така модель може виглядати так: товари продаються під одним брендом, в одному приміщенні або через спільний сайт, однак платежі від покупців надходять на рахунки різних ФОПів. У результаті дохід, який фактично створюється одним бізнесом, юридично розподіляється між декількома підприємцями. Кожен із них окремо залишається в межах установленого для відповідної групи річного обсягу доходу та продовжує застосовувати спрощену систему оподаткування.

Саме вимоги до груп платників єдиного податку та допустимих обсягів доходу встановлені пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України. Тому метою штучного поділу може бути не лише збереження статусу платника єдиного податку, а й уникнення переходу на загальну систему оподаткування, реєстрації платником ПДВ або іншого податкового навантаження, яке виникло б у разі ведення діяльності одним суб’єктом.

Наявність у межах одного проєкту кількох ФОПів ще не свідчить про порушення. Підприємці можуть законно працювати в одному приміщенні, користуватися спільним сайтом чи співпрацювати з тими самими контрагентами. Визначальним є те, чи здійснює кожен із них самостійну діяльність: особисто приймає управлінські рішення, укладає та виконує договори, розпоряджається доходами, несе власні витрати й підприємницькі ризики.

Натомість про штучну конструкцію може йтися тоді, коли ФОПи існують лише формально, не контролюють власну діяльність, а всі фінансові, кадрові та організаційні процеси підпорядковані одному центру. При цьому жодна спільна ознака — адреса, бренд, бухгалтер або родинний зв’язок — автоматично не доводить дроблення. Висновок має ґрунтуватися на сукупності обставин та реальному економічному змісті відносин.

Основні ознаки штучного дроблення бізнесу

Ані податковий орган, ні банк не повинні робити висновок про дроблення бізнесу лише на підставі однієї обставини. Спільна адреса, один бухгалтер або використання однакового бренду можуть мати цілком законне пояснення. Ризик виникає тоді, коли декілька таких ознак поєднуються і вказують на те, що формально незалежні підприємці фактично є частинами одного бізнесу.

Окремі критерії, які можуть свідчити про штучний поділ діяльності, наведені в листі Національного банку України від 1 листопада 2024. На подібні обставини звертає увагу й Державна податкова служба України. 

Спільне місце діяльності та матеріальна база

Насамперед контролюючі органи звертають увагу на те, де і за допомогою яких ресурсів працюють підприємці. Підозру може викликати реєстрація кількох ФОПів за однією адресою або зазначення ними одного місця провадження діяльності. Особливо це помітно, коли підприємці одночасно використовують спільний магазин, офіс, виробниче приміщення чи склад.

Однак сама по собі однакова адреса ще не доводить штучного дроблення. Наприклад, декілька підприємців можуть законно орендувати окремі робочі місця в одному приміщенні. У такому разі важливо, чи визначено договором площу, якою користується кожен із них, чи сплачує кожен власну частину орендної плати та чи може самостійно розпоряджатися відповідним майном.

Інша ситуація складається, коли приміщення має єдину вивіску, спільну касову зону й персонал, а покупець дізнається, у якого саме ФОПа придбав товар, лише з фіскального чека. За таких обставин поділ між підприємцями може виглядати виключно формальним. Подібно оцінюється використання обладнання, транспорту, складів та інших активів. Якщо всі ресурси належать одній особі, але без договорів і розрахунків використовуються групою ФОПів, виникає питання про їхню реальну самостійність. 

Окремої уваги потребує продаж через один сайт. Звичайний інтернет-магазин переважно сприймається покупцем як один продавець, тому довільне перенаправлення платежів різним ФОПам може стати додатковою ознакою дроблення. Маркетплейс має іншу модель: він виступає платформою, на якій незалежні продавці розміщують власні пропозиції, самостійно визначають умови продажу та відповідають перед покупцями. 

Єдине управління та персонал

Наступна група ознак стосується людей, які фактично управляють діяльністю. Якщо один власник або керівник визначає ціни, розподіляє клієнтів, контролює рахунки та дає обов’язкові вказівки всім ФОПам, це може свідчити про існування єдиного центру управління.

Контролери також можуть аналізувати, хто має доступ до банківських кабінетів, підписує документи, веде переговори з постачальниками та розпоряджається отриманими коштами. Підприємець, який не знає основних контрагентів, не володіє інформацією про власні доходи та фактично не приймає жодних рішень, навряд чи виглядатиме самостійним суб’єктом господарювання.

Додатковими маркерами є спільні бухгалтери, адміністратори, менеджери, продавці та інший персонал. Сам факт обслуговування кількох підприємців одним бухгалтером цілком допустимий. Проте якщо працівники формально оформлені в одного ФОПа, але фактично виконують завдання для всієї групи без договорів про надання відповідних послуг.

Спільні технічні й комерційні ресурси

Сучасний бізнес залишає значний цифровий слід. Однією з найбільш помітних ознак є використання однакової IP-адреси для доступу до клієнт-банку, електронних кабінетів, РРО або ПРРО різних підприємців. Це може свідчити, що всіма обліковими записами управляють з одного комп’ютера чи офісу. Також аналізуються спільні номери телефонів, електронні адреси, сторінки в соціальних мережах, рекламні кабінети та контактні дані. Якщо всі ФОПи представлені клієнтам як одна компанія, а покупець не може самостійно обрати продавця, це може вказувати на умовність поділу.

До технічних критеріїв можна віднести використання однієї програми обліку, спільної клієнтської бази, однакових шаблонів договорів, рахунків і первинних документів. Окремо кожна з цих обставин може пояснюватися уніфікацією процесів, але разом вони можуть підтверджувати централізовану організацію діяльності.

Фінансові та договірні ознаки

Найбільш показовим є порядок розподілу коштів. Ризик виникає, якщо платежі клієнтів спрямовуються різним ФОПам не залежно від того, хто продав товар або надав послугу, а лише з огляду на залишок річного ліміту доходу. Наприклад, після наближення обороту одного підприємця до граничного показника всі нові платежі починає приймати інший ФОП, хоча в роботі магазину нічого фактично не змінюється.

Контролери можуть звернути увагу й на те, що обороти декількох ФОПів систематично наближаються до допустимого ліміту, а підприємці реєструються або припиняють діяльність у послідовності, необхідній для безперервної роботи одного бізнесу. Така синхронність потребуватиме переконливого економічного пояснення.

Додаткові питання можуть викликати регулярні перекази між пов’язаними підприємцями без договорів, актів і зрозумілої ділової мети.      Те саме стосується ситуацій, коли всі ФОПи мають однакових постачальників і клієнтів, продають той самий асортимент за однаковими цінами, а закупівлі для них фактично здійснює одна особа.

Найважливішим критерієм залишається наявність у кожного ФОПа власних ресурсів і підприємницького ризику. Якщо особа не вкладає коштів, не контролює витрати, не відповідає за зобов’язання та гарантовано отримує визначену суму від фактичного власника бізнесу, її підприємницька самостійність може бути поставлена під сумнів.

Як банки виявляють дроблення під час фінансового моніторингу

Банк аналізує діяльність клієнта не для встановлення факту податкового правопорушення. Відповідно до статті 11 Закону України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів (далі по тексту – ЗУ № 361-IX), банк проводить належну перевірку клієнта та з’ясовує, чи відповідають його фінансові операції наявній інформації про діяльність, фінансовий стан і рівень ризику. Детальні вимоги до такого аналізу встановлені Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим постановою НБУ № 65.

Запитання можуть виникнути, якщо декілька пов’язаних ФОПів регулярно отримують платежі від тих самих клієнтів, використовують спільні контактні або технічні дані, переказують кошти один одному чи по черзі приймають оплату в межах одного бізнесу. Увагу банку може привернути й ситуація, коли обсяг або характер операцій не відповідає заявленому виду діяльності, а призначення платежів не пояснює їхнього реального змісту. У такому разі банк може запросити договори, рахунки, акти виконаних робіт, накладні, документи про придбання товарів, користування приміщеннями або обладнанням. Крім того, клієнту можуть запропонувати надати пояснення щодо контрагентів, джерел надходження коштів, взаємозв’язку між учасниками та економічної мети операцій.

Ігнорування запиту, надання неповного пакета документів або суперечливих пояснень підвищує оцінений банком ризик. Залежно від обставин це може призвести до відмови у проведенні окремої операції або припинення ділових відносин у випадках, визначених статтею 15 Закону № 361-IX.

Однак банківський фінансовий моніторинг не є податковою перевіркою. Банк не донараховує податки та не встановлює винуватість клієнта. Тому отримання запиту ще не доводить наявності дроблення чи ухилення від оподаткування. Це сигнал, що обрана модель потребує зрозумілого економічного пояснення, а її реальний зміст має підтверджуватися належно оформленими документами.

Як можуть реагувати ДПС і БЕБ

Виявлення ознак дроблення зазвичай починається з аналітичної роботи. ДПС може зіставляти відомості з податкової звітності, реєстрів, РРО/ПРРО та інших доступних джерел. Увагу привертають, зокрема, спільні адреси, працівники й матеріальні ресурси, взаємопов’язані операції та послідовне наближення доходів декількох ФОПів до встановленого ліміту.

Якщо отримана інформація потребує уточнення, контролюючий орган може направити платнику письмовий запит про надання інформації та її документального підтвердження. Порядок і підстави направлення такого запиту визначені статтею 73 Податкового кодексу України. У відповіді доцільно не лише надати договори, накладні, акти та платіжні документи, а й послідовно пояснити економічну мету обраної моделі та самостійність кожного підприємця.

За наявності передбачених законом підстав ДПС може провести камеральну, документальну або фактичну перевірку. Їхні види визначені статтею 75 ПК України, а підстави для документальної позапланової перевірки — статтею 78 ПК України. Під час перевірки оцінюються не тільки оформлені договори, а й фактичний рух товарів і коштів а також реальна роль кожного ФОПа.

Якщо ДПС встановить порушення, результати перевірки оформлюються актом, після чого за передбаченою законом процедурою можуть бути прийняті податкові повідомлення-рішення про донарахування податків і застосування штрафних санкцій. Порядок оформлення результатів визначає стаття 86 ПК України.

Окремо до аналізу ризикової моделі може долучатися Бюро економічної безпеки. Відповідно до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», БЕБ здійснює інформаційно-аналітичну діяльність і протидіє кримінальним правопорушенням у сфері економіки. Якщо зібрані матеріали містять відомості про можливе кримінальне правопорушення, вони можуть використовуватися у кримінальному провадженні відповідно до встановленої процесуальної процедури.

Податкові, фінансові та репутаційні наслідки

Якщо за результатами перевірки ДПС доведе, що група ФОПів фактично використовувалася для штучного розподілу єдиного бізнесу, то контролюючий орган може переглянути порядок оподаткування відповідних операцій, визначити додаткові зобов’язання з податків і зборів, а також застосувати штрафні санкції та пеню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Окремим ризиком є втрата права на спрощену систему оподаткування. Якщо підприємець не відповідає встановленим вимогам або перевищує допустимий обсяг доходу, може постати питання про перехід на іншу систему оподаткування чи анулювання реєстрації платника єдиного податку. Залежно від фактичної моделі діяльності ДПС також може перевіряти виконання обов’язків щодо реєстрації платником ПДВ, застосування РРО/ПРРО та належного оформлення працівників. Відповідальність за порушення правил проведення розрахункових операцій визначена Законом України про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу.

Фінансові наслідки можуть виникнути й незалежно від податкової перевірки. Якщо банк не отримає достатнього пояснення операцій або оцінить ділові відносини як неприйнятно ризикові, він може відмовити у проведенні окремої операції або припинити обслуговування у випадках, передбачених законодавством про фінансовий моніторинг. 

Не менш відчутними є організаційні та репутаційні втрати. Управління численними рахунками, договорами, касами, працівниками та звітністю ускладнює внутрішні процеси й збільшує витрати. Непрозора структура може стати проблемою під час аудиту, залучення інвестора, отримання фінансування або продажу бізнесу. Вона також здатна погіршити відносини з контрагентами, які не бажають працювати з моделлю, що має ознаки податкового ризику.

Висновок

Під час оцінювання бізнес-моделі значення має не кількість зареєстрованих ФОПів, а реальний економічний зміст відносин між ними. Кілька підприємців можуть законно працювати в одному проєкті, користуватися спільними ресурсами або співпрацювати з тими самими контрагентами. Проблема виникає тоді, коли їхня самостійність існує лише на папері, а управління, фінансові потоки та господарські процеси фактично залишаються єдиними.

Саме тому оцінювати податкові й банківські ризики варто ще до отримання запиту від контролюючого органу або банку. Завчасний аналіз структури дозволяє виявити слабкі місця, належно оформити відносини між учасниками та підготувати документи, які підтверджують економічну доцільність обраної моделі.

Адвокатське бюро «Алєксєєнко та Патнери» допоможе провести правовий аудит структури бізнесу, оцінити ознаки можливого дроблення та запропонувати безпечний варіант організації діяльності. За потреби адвокати бюро також підготують обґрунтовану відповідь на запит банку чи ДПС, забезпечать супровід під час податкової перевірки та захистять інтереси клієнта в судовому спорі. 

Оновлено: 30.09.2026