Що потрібно знати про спадкування за законом та заповітом

Що таке спадщина і коли вона відкривається?

Питання спадкування рано чи пізно може виникнути практично в кожній родині. Проте на практиці багато громадян стикаються з труднощами вже на початковому етапі, оскільки не до кінця розуміють, що саме входить до складу спадщини, яке майно можна успадкувати та з якого моменту виникає право на спадкування. Спадкування простими словами, це коли після смерті людини її майнові права та окремі обов'язки можуть перейти до її родичів або інших осіб, визначених законом чи заповітом.

Що входить і не входить до складу спадщини?

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцю на момент його смерті та не припинилися у зв'язку з нею.

Найчастіше до спадщини входять:

· квартири, житлові будинки, земельні ділянки;

· автомобілі та інші транспортні засоби;

· грошові кошти на банківських рахунках;

· корпоративні права та частки у статутному капіталі підприємств;

· цінні папери;

· майнові права за договорами;

· право власності на інше рухоме та нерухоме майно; 

· кредити та інші грошові зобов’язання.

Не входять до складу спадщини особисті немайнові права та інші права, нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.

Наприклад, не успадковуються:

· право на аліменти;

· право на пенсію, допомогу або інші особисті соціальні виплати, якщо інше прямо не передбачено законом;

· право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

· особисті немайнові права, зокрема право на ім'я, честь, гідність та ділову репутацію;

· права та обов'язки, які припиняються зі смертю особи відповідно до закону або умов договору.

Коли відкривається спадщина та з якого моменту виникає право на спадкування?

Відповідно до статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається в день смерті особи або в день, з якого особу оголошено померлою за рішенням суду. Саме з цієї дати починається відлік шестимісячного строку для прийняття спадщини. Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав заяву про прийняття спадщини та не належить до категорії осіб, які вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично, він вважається таким, що не прийняв спадщину. У такому випадку спадкове майно може перейти до інших спадкоємців, а особа фактично втратить можливість оформити свої права у звичайному порядку.

Однак пропуск строку не завжди означає остаточну втрату права на спадщину. Закон передбачає механізми його поновлення або надання додаткового строку для прийняття спадщини за певних умов.

Саме тому юристи Адвокатського бюро «Алєєксєєнко та партнери» рекомендують звертатися до нотаріуса одразу після отримання свідоцтва про смерть та збору основних документів. Це дозволить своєчасно встановити наявність заповіту, визначити коло спадкоємців та уникнути ризику пропуску встановлених законом строків.

Хто може отримати спадщину?

Після смерті особи одним із перших питань, яке виникає у родичів, є питання про те, хто саме має право на спадщину. Багато громадян помилково вважають, що спадкоємцями завжди є лише найближчі родичі померлого. Насправді законодавство України передбачає два основних способи спадкування: за заповітом та за законом. Від того, чи залишив спадкодавець заповіт, залежить коло осіб, які можуть претендувати на спадкове майно.

Спадкування за заповітом

Заповіт це документ, у якому людина самостійно визначає, кому саме перейде належне їй майно після смерті. Заповідач може передати спадщину як членам своєї сім'ї, так і особам, які не перебувають із ним у родинних відносинах, також спадкоємцями можуть бути юридичні особи, територіальні громади, держава Україна та інші учасники цивільних правовідносин. Більше того, заповідач має право позбавити права на спадкування будь-якого зі спадкоємців за законом, якщо інше не передбачено законом. Водночас із цього правила існують винятки, пов'язані з правом на обов'язкову частку у спадщині.

Таким чином, коло спадкоємців за заповітом є значно ширшим, ніж коло спадкоємців за законом.

Спадкування за законом

Якщо заповіт відсутній, визнаний недійсним, не охоплює все майно спадкодавця або спадкоємці за заповітом відмовилися від прийняття спадщини, спадкування відбувається за законом. У такому випадку право на спадщину отримують родичі спадкодавця у порядку черговості, встановленому Цивільним кодексом України.

Закон визначає п'ять черг спадкоємців. Кожна наступна черга набуває право на спадкування лише за відсутності спадкоємців попередньої черги або у випадку їх усунення від права на спадкування, неприйняття спадщини чи відмови від неї.

До спадкоємців першої черги належать:

· діти спадкодавця;

· той із подружжя, який пережив спадкодавця;

· батьки спадкодавця.

Саме ці особи мають першочергове право на спадкування.

Якщо після смерті особи залишилися дружина та двоє дітей, а заповіт не складався, спадщина буде поділена між ними у рівних частках. За відсутності спадкоємців першої черги право на спадкування переходить до спадкоємців другої черги. До другої черги належать рідні брати та сестри спадкодавця, а також його баба та дід як з боку матері, так і з боку батька. Якщо відсутні спадкоємці другої черги, право на спадкування виникає у спадкоємців третьої, четвертої та п'ятої черг відповідно до вимог законодавства.

Хто має перевагу: заповіт чи закон?

Відповідь є однозначною: пріоритет має заповіт.

Спадкування за законом застосовується лише тоді, коли заповіт відсутній або не може бути реалізований з передбачених законом підстав. Разом із тим існують винятки, спрямовані на захист найбільш вразливих членів сім'ї спадкодавця. Так, відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України окремі особи мають право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту. До таких осіб належать, зокрема, малолітні, неповнолітні та непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатний чоловік або дружина та непрацездатні батьки.

Отже, загальне правило полягає в тому, що першочергове значення має воля спадкодавця, виражена у заповіті. Водночас закон забезпечує баланс між правом особи вільно розпоряджатися своїм майном та необхідністю захисту найближчих і соціально вразливих членів її сім'ї. Саме тому перед початком оформлення спадщини пропонуємо вам звернутись до Адвокатського бюро «Алєксєєнко та Партнери» щоб встановити не лише наявність заповіту, а й з'ясувати, чи є особи, які мають право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від його змісту.

Що потрібно зробити після смерті родича, щоб не втратити спадщину?

Після смерті близької людини родичі часто відкладають оформлення спадщини на потім. Однак саме на цьому етапі спадкоємці найчастіше допускають помилки, які в подальшому можуть призвести до втрати права на спадкове майно або необхідності звернення до суду.

Куди звертатися?

Першим кроком після смерті спадкодавця є звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Станом на сьогодні спадкова справа може бути заведена будь-яким нотаріусом України незалежно від місця відкриття спадщини, якщо інше не передбачено спеціальними правилами, встановленими законодавством на період воєнного стану. Саме нотаріус відкриває спадкову справу, перевіряє наявність заповіту через Спадковий реєстр, встановлює коло спадкоємців та надає роз'яснення щодо подальшого оформлення спадкових прав.

Які документи необхідні?

Для відкриття спадкової справи зазвичай необхідно подати:

· паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця;

· свідоцтво про смерть спадкодавця;

· документи, що підтверджують родинні відносини із померлим;

· заповіт (якщо він є у спадкоємця);

· документи, що підтверджують право власності спадкодавця на майно.

Залежно від конкретної ситуації нотаріус може вимагати додаткові документи, необхідні для встановлення складу спадщини або підтвердження права особи на спадкування.

Якщо окремі документи втрачені, у багатьох випадках необхідні відомості можна отримати через державні реєстри або відновити в установленому порядку.

Чи можна отримати спадщину без звернення до нотаріуса?

Серед громадян досить поширеною є думка, що спадщина автоматично переходить до найближчих родичів без необхідності оформлення будь-яких документів. Частково це твердження відповідає дійсності, однак має важливі нюанси.

Хто вважається таким, що прийняв спадщину автоматично?

Відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину автоматично, якщо протягом встановленого строку не заявив про відмову від неї.

Крім того, малолітні, неповнолітні, недієздатні особи та особи, цивільна дієздатність яких обмежена, також вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо інше не встановлено законом.

Однак у кожному конкретному випадку факт спільного проживання повинен бути належним чином підтверджений документами або іншими доказами.

Коли можуть виникнути спори щодо спадщини?

Найчастіше конфлікти виникають між родичами померлого, спадкоємцями за заповітом та особами, які вважають, що їхні права були порушені під час оформлення спадщини.

Оскарження заповіту

Однією з найпоширеніших причин спорів є оскарження заповіту. Як правило, такі справи виникають тоді, коли родичі вважають, що заповіт був складений із порушенням вимог закону або не відображає справжньої волі спадкодавця.

Підставами для звернення до суду можуть бути:

· сумніви щодо дієздатності спадкодавця на момент складання заповіту;

· підозри щодо психологічного чи фізичного тиску на спадкодавця;

· порушення порядку посвідчення заповіту;

· підроблення підпису або інших реквізитів документа.

Водночас сам факт незгоди родичів зі змістом заповіту не є достатньою підставою для його скасування. Для визнання заповіту недійсним необхідно надати суду належні та допустимі докази порушення вимог законодавства.

Спори між спадкоємцями

Досить часто конфлікти виникають навіть за відсутності заповіту.

Найпоширенішими є спори щодо:

· розміру спадкових часток;

· поділу нерухомого майна;

· визначення складу спадщини;

· включення або виключення майна зі складу спадщини;

· переважного права на отримання окремих об'єктів спадкового майна.

Наприклад, якщо до складу спадщини входить квартира, декілька спадкоємців можуть по-різному бачити порядок її поділу: одні наполягають на продажу нерухомості та поділі коштів, інші бажають отримати квартиру у власність із компенсацією часток іншим спадкоємцям.

Роз’яснення Касаційно цивільного суду - Верховний суд та приклади рішень суду

Практика Верховного Суду має велике значення для правильного розуміння норм спадкування, оскільки саме суд формує обов’язкові для врахування правові висновки щодо застосування Цивільного кодексу України.

Судова практика:

Щодо спадкування права на отримання соціальних виплат:

• Постанова КЦС ВС від 11.03.2020 у справі № 761/28426/18: У разі смерті особи, яка подала позов про стягнення моральної шкоди, правонаступництво не допускається. Лише якщо суд вже присудив компенсацію, її розмір входить до складу спадщини.

Щодо поєднання права спадкоємця на спадкування за заповітом та за законом

• Постанова КЦС ВС від 12.07.2023 у справі № 308/15025/20 та у справі № 645/7452/19: Суд підтвердив, що спадкування за законом можливе щодо тієї частини спадщини, яку не охоплено заповітом, навіть якщо в заповіті не передбачено цього спадкоємця. А особа, яка є спадкоємцем за заповітом і за законом, може реалізувати обидва права, але в межах строків, установлених законом.

Щодо моменту виникнення права на спадщину

• Постанова КЦС ВС від 22.03.2023 у справі № 463/6829/21-ц: Суд роз’яснив, що: Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а свідоцтво про право на спадщину лише підтверджує право власності.

Висновки: як не втратити право на спадщину

Спадкування може здаватися досить простою процедурою, проте на практиці саме спадкові справи нерідко стають причиною тривалих конфліктів між родичами та судових спорів. Більшість проблем виникає не через складність законодавства, а через несвоєчасне звернення до нотаріуса, втрату документів або неправильне розуміння своїх прав.

Тобто потрібно виділити три правила:

Перше правило — не зволікати із зверненням до нотаріуса. Навіть якщо спадкоємець упевнений у своїх правах або фактично користується спадковим майном, варто якомога раніше відкрити спадкову справу та отримати консультацію у адвоката щодо подальшого оформлення спадщини.

Друге правило — перевірити наявність заповіту та склад спадкового майна. Від цього залежить порядок спадкування, коло спадкоємців та можливі майнові ризики, зокрема наявність боргових зобов'язань спадкодавця.

Третє правило — належним чином оформлювати свої права. Навіть якщо особа вважається такою, що прийняла спадщину автоматично, відсутність оформлених документів у майбутньому може призвести до серйозних труднощів під час продажу, дарування або державної реєстрації майна.

Коли варто звернутися до адвоката?

Професійна правова допомога особливо необхідна у випадках, коли:

· пропущено строк для прийняття спадщини;

· виник спір між спадкоємцями;

· спори щодо заповіту;

· відсутні документи, що підтверджують родинні відносини;

· потрібно встановити факт прийняття спадщини через суд;

· до складу спадщини входить значне майно або існують боргові зобов'язання спадкодавця.

Практика Адвокатського бюро «Алєєксєєнко та партнери» свідчить, що своєчасна юридична консультація на початковому етапі спадкової справи дозволяє уникнути більшості проблем, які в подальшому можуть потребувати тривалого судового розгляду.

 

Оновлено: 07.07.2026